К сожалению, вам нужно включить JavaScript, чтобы посетить этот сайт.

Центр міста повністю відокремився від суші: вражаючі факти про Великий Лісабонський землетрус - Новости




Великий Лісабонський землетрус став одним із найбільш руйнівних і смертоносних за всю історію людства. Катаклізм, який спричинив масові пожежі та гігантське цунамі, забрав сотню тисяч життів і вщент знищив одну з найбільш розвинених європейських столиць того часу.

Про масштаби катастрофи

Катастрофа почалася вранці 1 листопада 1755 року біля південно-західного узбережжя Португалії. Сейсмічні поштовхи, які сягали дев'яти балів за шкалою Ріхтера, утворили величезні тріщини в землі, через що центр столиці повністю відокремився від суші.

Землею трясло впродовж шести хвилин, а поштовхи були відчутні по всій території Європи, аж до Фінляндії. Будівлі руйнувалися на очах і за лічені хвилини місто було практично знищене.

За деякий час, коли земля нарешті вгамувалася, на жителів з новою силою накотилася ще одна хвиля катаклізму. Сейсмічні поштовхи спричинили цунамі, яке було заввишки 20 метрів. Гігантські хвилі накрили гавань й центр міста й забрали тисячі життів. 

Анімована модель цунамі, яке сколихнуло Португалію у 1755 році:


Окрім Лісабона від катастрофи постраждали практично всі південні райони Португалії. Цунамі вдарило по узбережжю Північної Африки та островах Мартиніка й Барбадос, а також дісталося південного узбережжя Англії. Там хвилі були значно меншими, але й вони спричинили серйозні руйнування.

Епіцентром катаклізму все ж була столиця Португалії, катастрофа зруйнувала 85% будівель міста. З лиця землі зникли знамениті палаци, бібліотеки та найкращі зразки португальської архітектури 16 століття.

Великий Португальський землетурс
Малюнок Лісабонського землетрусу 1 листопада 1755 року

Разом із ними були знищені королівські зібрання книжок, сотні цінних творів мистецтв, колекції яких містили картини Рубенса, Тиціана, Караваджіо. Також з королівських архівів було втрачено всі описи подорожей знаменитого португальського мореплавця Васко да Гами. З 275 тисяч людей, які населяли місто, 90 тисяч загинули. Ще приблизно 10 тисяч загинули на середземноморському узбережжі Марокко. 

Король Португалії Жозе І під час землетрусу перебував у соборі Санта-Марія-де-Белен, який був розташований далеко від центру міста. Катастрофа настільки його налякала, що король почав боятися кам'яних будинків і деякий час жив у наметовому містечку за межами Лісабона.

Про боротьбу з наслідками стихії

Критичну ситуацію взяв під свій контроль прем'єр-міністр Португалії Себастьян Жозе Помбал. Він негайно оголосив загальну мобілізацію й забезпечив населення продовольчими запасами, які були на військових складах. 

За його наказом були створені польові шпиталі та намети для тимчасового проживання вцілілих. Тіла людей, які загинули, задля запобігання поширенню епідемій Помбал наказав завантажити на корабель та затопити. 

Таким чином, попри протести місцевих священників, тисячі трупів були поховані в морі. Окрім того, тодішній прем’єр-міністр організував дослідницьку групу, яка проводила опитування потерпілих у всіх провінціях, які зачепила трагедія. 

Себастьян Жозе Помбал
Портрет Себастьяна Жозе Помбала, який намалював Луї Мішель ван Лоо

Населення давало доволі детальні відповіді на питання про землетрус, його тривалість і наслідки. Усіх їх старанно записали й досі зберігають у національному архіві. Саме ці опитування допомогли згодом ученим реконструювати події та визначити, де був епіцентр землетрусу.

Надалі Помбал організував усунення наслідків катастрофи та розпочав очищення міста, яке тривало впродовж року. Відбудова ж тривала ще наступних 15 років. 

Про вплив на свідомість населення

Руйнівний катаклізм спричинив не лише матеріальні збитки та величезні людські втрати, але й здійснив значний вплив на свідомість населення. У той час Португалія була однією з провідних релігійних католицьких країн, яка будувала багато церков і займалася просвітницьким місіонерством у колоніях.

Катастрофа спонукала філософів та теологів замислитися над питаннями "жорстокості Бога" та "існування зла". Цьому сприяв і день, у який сталася трагедія, адже 1 листопада в Лісабоні відзначали велике католицьке свято – День усіх святих.

Осмислити жахливість землетрусу й цунамі намагався у своїй концепції божого втручання й німецький філософ Іммануїл Кант. Він зібрав усю доступну на той час інформацію про трагедію і згодом опублікував три праці, які були присвячені катастрофі.

Іммануїл Кант
Німецький філософ Іммануїл Кант

У своїх текстах Кант описував власні здогадки щодо причин утворення катаклізму. Він вважав, що землетруси виникають унаслідок обвалення великих підземних печер. 

Хоча згодом його припущення спростували, сьогодні його можна вважати однією з перших наукових теорій, яка пояснювала катаклізм природними, а не надприродними причинами. Тож можна вважати, що дослідження Канта поклали початок розвитку сейсмології. 

Про дослідження причин землетрусу

Упродовж сотні років учені намагаються визначити причину сейсмічних поштовхів на цій території. Довгий час Великий землетрус був для них загадкою, адже в цьому районі немає активних тектонічних розломів.

Тож було з'ясовано, що сейсмічні процеси відбуваються на набагато більшій глибині – до 250 кілометрів. Таке дослідження цього року опублікував португальський геолог із Лісабонського університету.

Окрім того, він зазначив, що такі глибинні тектонічні процеси можуть спричинити підйом тектонічних плит з-під Тихого та Атлантичного океанів і утворення нового континенту. Попри це, такий процес дуже повільний, і передбачення науковця можуть здійснитися через багато мільйонів років.



]]>+Відео]]>

Рубрика: 

Designed by https://my-news-portal.ru